ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО АПАРАТУ МВС УКРАЇНИ вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, тел. 256-03-81, veteran.mvs@gmail.com

Президія Організації ветеранів ЦА МВС України

КРАСЮК Іван Прокопович Голова Президії Організації ветеранів Центрального апарату МВС України

Народився 7 жовтня 1950 р. у с. Боровикове Звенигородського району Черкаської области.
1969-1971 рр. - служба у Збройних силах.
Освіта - в 1974 році закінчив Республіканський автотранспортний технікум, а в 1982 р. - Київську вищу школу МВС СРСР.
Заслужений юрист України. Кандидат юридичних наук, доцент.
Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2002 року.
Трудову діяльність розпочав грузчиком, водієм у колгоспі «Прапор комунізму» с. Боровикове.
В органах внутрішніх справ з 1974 року.
З 1974 - 1997 рр. пройшов шлях від старшого інспектора полку дорожньо-патрульної служби Департаменту автомобільної інспекції  УВС м. Києва до заступника начальника Головного управління Державтоінспекції МВС України.
З жовтня 1997 року - начальник Експертно-криміналістичного управління, згодом - начальник Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - начальник Експертної служби МВС України.
Нагороджений орденом "Богдана Хмельницького" ІІІ ступеня, відзнаками МВС "Хрест Слави", Почесний знак МВС, іншими відомчими відзнаками та медалями.

ТРИГУБЕНКО Василь Григорович Перший заступник Голови Президії

Народився 7 березня 1951 року у с.Кірово Бориспільського району Київської області.
У 1966 р. закінчив вісім класів Кіровоградської середньої школи.
Трудову діяльність розпочав у 1966 р. робітником на Кучаківській птахофабриці.
З 1969 р. по 1971 р. - служба в лавах Радянської армії.
З 1971 р. по 1974 р. працював слюсарем на Київському комбінаті "Будіндустрія".
У 1972-1976 рр. навчався в Київському індустріальному технікумі за спеціальністю "Машини та устаткування промисловості будівельних матеріалів", здобув кваліфікацію техніка-механіка.
З 1974 р. по 1985 р. працював у Печерському РВВС м. Києва на посадах міліціонера, інспектора карного розшуку, старшого інспектора карного розшуку, заступника начальника відділу карного розшуку.
У 1980 р. закінчив Київську вищу школу МВС ім. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю "Правознавство", здобув кваліфікацію юриста. У 1985 р. призначений на посаду начальника МВМ Дніпровського РВВС м. Києва.
З 1986 р. по 1990 р. - перший заступник начальника Дніпровського РВВС м, Києва.
У 1990-1995 рр. начальник оперативно-розшукового відділу ГУ МВС України в м. Києві.
З 1995 р. по 1998 р. - начальник Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві.
Протягом 1998-1999 рр. обіймав посаду начальника Ватутінського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
З 1999 р. по 2000 р. - перший заступник начальника Головного управління МВС України м. Києва
У 2000-2002 рр. - перший заступник ГУ КР МВС України.
Нагороджений орденом "За заслуги" II ступеня, медалями "За відмінну службу по охороні громадського порядку", "1500-річчя Києва", відзнаками МВС України "Хрест Слави", нагрудними знаками "За відзнаку в службі" І ступеня, "За доблесть і відвагу в службі карного розшуку" II ступеня.

МАЄВСЬКИЙ Володимир Іванович Заступник Голови Президії - Ради

Генерал-лейтенант міліції у відставці.
Народився 01 березня 1953 року в селі Михайлівка Ємільчинського району Житомирської області у родині вчителів. Українець.
У 1968 - 1972 роки навчався в Житомирському автошляховому технікуму. Трудову діяльність розпочав інженером з безпеки дорожнього руху у Веселовському  районному об'єднанні "Сільгосптехніка" на Запоріжжі.
З 1972 - 1974 роки проходив строкову службу в Збройних Силах СРСР.
У 1975 році Володимир Іванович розпочав службу в міліції інспектором дорожнього нагляду підрозділу ДАІ УВС м. Києва, пройшовши шлях до заступника командира підрозділу.
Упродовж 1979 - 1984 роки В.І. Маєвський навчався у Київській вищій школі МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського.
У 1984 році призначено на посаду заступника командира полку патрульно­ постової служби міліції УВС м. Києва.
З 1986 року Володимир Іванович - заступник начальника центрального столичного Ленінського (пізніше - Старокиївського) районного управління МВС м. Києва, в якому пропрацював 11 років.
У 1997 році очолив відділ  центрального апарату МВС України з керівництва спеціальними підрозділами із забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
У 1999 році В. І. Маєвський очолив управління охорони громадського порядку Головного управління адміністративної служби міліції Міністерства, яке в 2002 році було реорганізовано в Департамент громадської безпеки.
У 2005 - 2010 роки очолював Департамент громадської безпеки МВС України. Заслужений юрист України, Почесний працівник МВС України.
Має чисельні державні нагороди та відомчі відзнаки.
З 2017 року на посаді заступника Голови Президії – Ради, голова спілки генералів.

ДОРОШЕНКО Віктор Михайлович Заступник Голови Президії - Ради

Народився 1 квітня 1957 року в с. Муховате Недригайлівського району Сумської області.
Освіта вища, у 1983 році закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут.
Трудову діяльність розпочав у 1976 році помічником бригадира колгоспу “Родіна” с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області.
1976 – 1978 роках проходив службу в Збройних Силах.
Після закінчення у 1983 році Київського автомобільно-дорожнього інституту працював старшим механіком АТП - 11174 м. Києва.
Службу в ОВС розпочав у 1984 році на посаді оперуповноваженого відділення по боротьбі з розкраданням соціалістичної власності Печерського районного відділу внутрішніх справ м. Києва. За час службі обіймав різні посади в ГУМВС України в м.Києві та центральному апараті МВС України.
На час досягнення пенсійного віку (у 2005 році) обіймав посаду першого заступника начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України. Має численні державні та відомчі нагороди.
З 2005 року і по теперішній час працює радником Міністра по роботі з ветеранами та громадськими організаціями Апарату Міністра, помічником Міністра.

ЗЮБАНОВА Тетяна Анатоліївна Заступник Голови Президії – голова комітету правового забезпечення та захисту

Майор міліції у відставці. Народилася 15 жовтня 1977 року.
Освіта вища, у 2011 році закінчила Національну академію внутрішніх справ, отримала диплом магістра.
У 2004 році закінчила Національну академію внутрішніх справ України, отримала диплом спеціаліста.
У 2003 році закінчила Тернопільську академію народного господарства, спеціальність «правознавство», отримала диплом бакалавра.
У 1996 році закінчила Рівненський державний сільськогосподарський технікум, кваліфікація бухгалтер, отримала диплом молодшого спеціаліста.
З 1997 – 2005 роки проходила службу на інспекторських посадах у відділах фінансово-економічної діяльності, дізнання, роботи з персоналом УМВС України в Рівненській області.
З 2005 – 2007 роки проходила службу на посаді оперуповноваженого з ОВС  інспекції з особового складу підрозділу внутрішньої безпекиГУБОЗ МВС України в Рівненській області.
З 2007 – 2015 роки проходила службу на посаді оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки в місті Києві підпорядкованого ДВБ МВС України.
Має чисельні відомчі відзнаки.
З органів внутрішніх справ звільнена у 2015 році. Пенсіонер, ветеран МВС України.
З 2018 – 2019 роки помічник народного депутата України.
З 2017 року на посаді заступника Голови Президії – Ради, голова комітету правового забезпечення та захисту.

КОЗАЧЕНКО Григорій Борисович Заступник Голови Президії

Полковник міліції у відставці.
Народився 23 серпня 1962 року в сім’ї службовця, українець.
Освіта вища, у 1995 році закінчив Київський інститут внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ України.
Трудову діяльність розпочав у 1982 році після закінчення фельдшерського відділення Київського медичного училища.
З 1982 – 1984 роки проходив строкову службу в Збройних Силах СРСР.
З 1984 – 1987 роки працював на станціях швидкої медичної допомоги на посадах фельдшера, ст. фельдшера – завідувача станції швидкої медичної допомоги.
У 1987 році за рекомендацією трудового колективу переведений на роботу до системи МВС (лікувально-трудовий профілакторій).
З 1988 – 1990 роки слухач Ростовської середньої спеціальної школи підготовки начальницького складу МВС СРСР.
З 1990 – 1998 роки проходив службу в системі МВС України на посадах оперативного складу.
З 1999 – 2010 роки проходив службу в Департаменті кадрового забезпечення центрального апарату МВС України на інспекторських та керівних посадах (заступник начальника відділу-начальник сектору по роботі з ветеранами, начальник відділу, заступник начальника управління - начальник відділу).
На час досягнення пенсійного віку (у 2010 році) обіймав посаду начальника відділу соціальної роботи ДКЗ МВС України.
Має чисельні відомчі відзнаки, а також Грамоти і відзнаки від міжнародних, релігійних, благодійних організацій та Київського міського голови.
З 2017 року по теперішній час працює в центральному апараті МВС України.
Державний службовець 4 рангу.

ПАЩЕНКО Віктор Іванович Член Президії - Відповідальний секретар

Народився 30 липня 1956 р. у м. Лієпая, Латвія.
В 1977 р. закінчив Вище військове - інженерне училище в м. Калінінграді.
Перебував до 1996 року на посадах в Збройних силах від командира взводу до командира чистини.
З 1996 року відряджений в Органи внутрішні з справ України.
Перебував на посадах від заступника начальника відділу Вибухотехнічної служби при ЕКУ МВС України до посади начальника Вибухотехнічного управління ДНДЕКЦ МВС України.
В 2007 році звільнений з Органів внутрішніх справ за вислугою років.
Лауреат премії «За спасіння», Золота Фортуна.
Нагороджений державними та внутрівідомчими нагородами.

ФАТЄЄВ Валерій Михайлович Член Президії – Ради, керівник комітету соціального захисту

Народився 6 квітня 1951 р в м.Харкові.
У 1973 році закінчив Харківський автомобільно-дорожний інститут за спеціальністю інженер-мехінік.
У 1986 році закінчив військово-інженерну академію ім. В.В.Куйбишева за спеціальністю - офіцер з організації експлуатації озброєння і техніки.
У період 1973-1975 р.р. проходив службу у збройних силах СРСР на посаді командира взводу окремого десантно-переправного батальону.
У період 1976-1977 р.р. проходив службу на посаді інженера-конструктора ІІ-ї категорії дослідно-технічного бюро технічних засобів навчання.
Протчгом 1977-1995 р.р. проходив службу в Збройних силах СРСР на різних посадах, починаючи з командира роти до командира інженерного полка, начальника групи хіміко-бактеріольгічного і інженерного забезпечення бойових дій сухопутних військ МО України.
У 1995-2001 р.р. обіймав посаду начальника Вибухотехнічної служби МВС України.
З 2001 року - пенсіонер.
Протягом 2003-2015 років очолював учебно-практичний центр курсової спеціальної підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів в сфері обігу піротехнічних засобів Національної Академії внутрішніх справ України.

ПЕТРЕНКО Володимир Володимирович Член Президії – Ради, керівник комітету організаційно-методичної роботи

Народився 11 червня 1939 року в м.Ленінград (Санкт-Петербург).
1958 – 1961 р.р. – курсант Харківського пожежно-технічного училища.
1962 – 1967 р.р. – слухач Вищої школи МОГП СРСР по фаху інженер протипожежної техніки і безпеки.
Трудову діяльність розпочав механіком бункерних машин на луганському акумуляторному заводі.
В органах внутрішніх справ з 1958 року.
З 1961 по 1989 р.р. пройшов шлях від начальника караулу Воєнізованої пожежної частини №8 УВС Луганського облвиконкому, старшого інженера відділу відділу Держпожежнагляду Управління пожежної охорони МВС УРСР, до заступника керівника пожежогасіння чергової служби пожежогасіння Управління пожежної охорони МВС УРСР.
З 20 жовтня по 26 листопада 1986 року безпосередньо приймав участь в роботі, пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії в 30-ти кілометрової зоні Чорнобильської АЕС. Інвалід 2-й групи 1-й категорії по ЧАЕС.
З 1990 р. по теперішній час на громадських засадах працює в організації ветеранів ЦА МВС України. Член президії, голова Комітету організаційно-методичної роботи, голова відокремленого підрозділу ДДПО.
Нагороджений медаллю "За відвагу на пожежі", Грамотою Верховної Ради України (21.04.2006 р.), "Подяка" Кабінету міністрів України (17.01.204), орденом УПЦ  преподобного Нестора літописця ІІІ ступеня, відзнакою "Почесний ветеран України", відзнаками МВС "За безпеку народу", "Закон і честь", Почесною відзнакою МНС України "Запобігти, врятувати, допомогти", іншими відомчими знаками і медалями.

ГАРМАТІН Костянтин Петрович Член Президії – Ради, керівник сектору обліку

Народився 19 серпня 1945 року у м. Саратові (Росія) під час евакуації у родині військовослужбовця.
У 1969 році закінчив Київський Політехнічний інститут, на військовій кафедрі отримав звання лейтенант запасу.
Трудову діяльність розпочав у 1961 році на шахті «Шолоховська-Північна» монтером телефонного зв’язку шахти і міського поселення.
Після закінчення інституту у 1969-1970 роках працював в проектнім інституті інженер-конструктором, має авторське свідоцтво на винахід.
В органах МВС з вересня 1970 року. У період до 1992 року займав посади військового представника, начальника групи військового представництва Головного управління військового та матеріально-технічного забезпечення (ГУВ та МТЗ) МВС СРСР по Українській та Молдавській республікам.
З 1992 року по вересень 2005 року обіймав посади інспектора, старшого інспектора відділу обладнання, головного спеціаліста організаційно-планового відділу Головного управління матеріально-технічного забезпечення МВС України.
Під час служби в ОВС неодноразово заохочувався, має державну і відомчі нагороди, нагороди громадських організацій.
У ветеранському русі з 1992 року в складі Ради відокремленого підрозділу ветеранів Департаменту ресурсного забезпечення (член Ради, секретар Ради, Заступник Голови, а з травня 2013-го – Голова відокремленного підрозділу), з 2007 року - член Президії Організації ветеранів центрального апарату МВС України, керівник сектору обліку.

ПЕТЧЕНКО Віктор Федорович Член Президії – Ради, керівник комісії медико-соціальної та побутової роботи

Народився 22 листопда 1947 року смт.Пруденка, Дергачівського р-ну Харківської області.
Освіта вища, у 1969 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.
У 1981 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР.
У 1969-1971 р.р.  проходив службу у збройних силах.
Трудову діяльність розпочав випробувачем на Харківському підприємстві "Електромашина".
В органах внутрішніх справ з 1971 року. Під час служби пройшов шлях від дільничного інспектора Печерського РВВС УВС м.Києва до начальника Управління спеціальної міліції МВС України. З грудня 2002 року – пенсіонер МВС.
Учасник бойових дій у Афганістані (1983-1984 р.р.). Нагороджений орденами і медалями СРСР, відзнаками МВС "Хрест слави",  "Почесний знак",  "Закон і честь",  "За безпеку народу", "За відзнаку в службі І ступеню", іншими відомчими медалями та знаками.  

ДЕСЯТНІКОВА Олександра Йосипівна Член Президії – Ради, керівник сектору по роботі з жінками та вдовами (Рада жінок)

Народилася 27 грудня 1941 р в м. Барнаул Алтайского краю.
Освіта вища, у 1965 році закінчила Тираспільський педагогичний інститут.
Трудову діяльність розпочала мікробіологом на консервном заводі.
1969 - 1974 роках працювала відповідальним секретарем комісії по справах неповнолітніх Тираспільського міськвиконкому.
З 1974 по 1984 роки працювала в управлінні карного розшуку МВС Молдавської СРСР.
З 1987 по 1998 роки працювала в Академії внутрішніх справ України.
З 2014 року - керівник сектору роботи з жінками та вдовами організації ветеранів Центрального апарату МВС України.

ЦАЛКО Іван Мартинович Член Президії – Ради, керівник сектору культурно-освітньої роботи
РОЩИН Микола Васильович Член Президії – Ради

Народився 6.04.1942 року в с. Великий Хутір Драбівського району Черкаської області. У 1968 році закінчив Дніпропетровську спеціальну середню школу міліції. У 1973 році закінчив Київську вищу школу міліції МВС СРСР. За фахом юрист-правознавець.
Трудову діяльність розпочав трактористом у 1960 році в Бускульському зернорадгоспі Карабаликського району Кустанайської області (Казахстан).  1963-1965 –служба в Армії. В органах внутрішніх справ з 1966 по 1999, у подальшому – головний спеціаліст ДКР МВС України до березня 2011 року.
Працював на різних посадах: оперуповноваженого, старшого інспектора, в УМВС України в м. Києві очолював групу по боротьбі з крадіжками із квартир громадян, був заступником начальника карного розшуку Шевченківського РУ м. Києва. З 1998 по 1999 старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ, Головним інспектором-оперуповноваженим ДКР МВС України.
Має 18 нагород, з них 6 урядових, у тому числі за заслуги 3 ступеню.